А МИ ЦЕ ВИВЧАЛИ! Інтелектуально-розважальна гра

Інтелектуально-розважальна гра на мовознавчу тему

А МИ ЦЕ ВИВЧАЛИ!

Гра – основний елемент нашого життя.

Невідомий автор

Мета гри: у цікавій розважальній формі нагадати мовознавчі терміни,  правила на вивчені теми, позмагатися у розв’язуванні чайнвордів та ребусів, показати свої знання  правил орфографії та пунктуації, уміння щодо редагування та складання речень на задану тему;

                   розвивати уважність, швидкість мислення, логічність думки; прищеплювати почуття командного духу; зацікавлення рідною мовою.

Обладнання: заготовки питань мовознавчого характеру на три команди – по 10 на кожну; ребуси, чайнворд, речення для редагування і з допущеними орфографічними та пунктуаційними помилками; можна використати комп’ютер і проектор, щоб демонструвати деякі завдання на екран.

Форма проведення: інтелектуально-розважальна гра (з часом питання можна міняти для наступної гри; рекомендовано проводити у 5-8 і 10 кл.)

Умови гри

Із паралельних класів вибираються команди по п’ять учасників у кожній (можна сформувати дві команди на базі одного класу), команди обирають собі капітана і назву, яка  була б пов’язана із мовознавством. Проводиться гра у кабінеті української мови та літератури.

                   Заздалегідь повідомляється учасників  про завдання, які будуть у грі:

ü розгадати чайнворд – ланцюжком;   1 слово – 0,5 бала

ü ввести подані три фразеологізми у одне речення;  3, 2, 1 бали.

ü конкурс капітанів – 10 запитань із курсу української мови; 1 питання – 0,5 бала

ü антисуржик – відредагувати по три речення;     2 + 2 + 1

ü назвати по черзі прислів’я, у яких є власні назви;     по 0,5 бала за прислів’я

ü у поданих командам реченнях розставити розділові знаки;   1 бал за виправлену помилку

ü розшифрувати ребус на тему мови чи української літератури;   7 балів

Для ефективного проведення гри можна взяти у помічники вчителя української мови та літератури або заздалегідь підготовлених старшокласників.

Вступне слово учителя.

Шановні учасники нашої інтелектуально-розважальної гри, глядачі й уболівальники, дорогі колеги. Зараз ми у легкій розважальній формі позмагаємося на краще знання рідної української мови. І наше завдання не стільки виявити переможця у цій грі, як показати, що рідну мову можна вивчати і в такій формі; що це не просто один із шкільних предметів, а прекрасний засіб, щоб показати свої вміння.

Прошу команди зайняти місця.

Капітани оголосіть назви команд (до речі, можна дати командам хвилину, щоб вони відразу придумали собі назву).

Учитель оголошує порядок завдань і кількість балів за виконання (якщо є можливість, можна вивісити на дошці завдання і кількість балів).

Завдання №1. ЧАЙНВОРД.

Вивішується заготовка чайнворд (або малюється на класній дошці), вказуються  тільки цифри і клітки. Команди по черзі називають відповіді, а помічник вписує у клітки слова. Якщо немає відповіді, то слово пропускається, поки команди не пройдуть весь чайнворд. Якщо на другому колі команда не розгадує своє слово, то цей шанс отримує наступна, і так дальше. Звичайно, виграє той, хто найбільше слів відгадав.

 

1- самостійна письмова робота учня на задану тему (твір). 2- частина або група займенників чи прикметників, які мають спільні ознаки (розряд). 3- частина мови (дієслово). 4- місце у слові, де можна допустити помилку (орфограма). 5- безглуздий набір слів чи букв, нісенітниця (абракадабра). 6- виконавець ролей у п’єсі чи фільмі (актор). 7- зашифрований вираз у вигляді малюнків, знаків, нот (ребус). 8- частина речення (слово). 9- другорядний член речення, питання – який? (означення). 10- частина п’єси, коли певний час не міняються актори (ява). 11- той, хто написав твір, картину, музику (автор). 12- рівномірне чергування звуків у рядку вірша чи пісні (ритм). 13- здатність говорити (мова). 14- слово, протилежне за значенням (антонім). 15- вірування стародавніх народів про богів, героїв, світ (міф). 16- група, розряд, частина дієслова (форма). 17- перерва у виставі (антракт). 18- розділовий знак (тире). 19- художнє означення (епітет). 20- те, про що розповідається у творі (тема). 21- сукупність букв, розміщених у певному порядку (алфавіт). 22- написаний чи надрукований авторський твір (текст). 23- вірш, який складається з трьох частин, об’єднаних спільною темою (триптих). 24- лінія, якою підкреслюється означення (хвиляста). 25- частина тексту (абзац). 26- дослівний фрагмент із іншого твору (цитата). 27- застаріле слово (архаїзм). 28- довге висловлювання однієї особи (монолог). 29- доброзичливе висміювання вад характеру людини (гумор). 30- висловлювання однієї із осіб у діалозі (репліка). 31- власноручний рукописний текст твору чи підпис (автограф). 32- стійке сполучення слів, часто дуже переосмислене (фразеологізм). 33- слово, яке вставним ніколи не буває (майже). 34- завершальна частина композиції твору, у якій розповідається про долю героїв (епілог). 35- величальна пісня на честь держави чи героя (гімн). 36- нове слово (неологізм).

Завдання №2. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ.

Подані три фразеологізми ввести у одне речення. Чиє речення виявиться найбільш змістовним, той і перемагає.

Для 1-ї команди: як курка лапою, ні риба ні м’ясо, крокодилячі сльози.

Для 2-ї команди: ноги на плечі, нюні розпускати, кишки марша грають.

Для 3-ї команди: п’яте колесо до воза, прямо в десятку, бути на сьомому небі.

Завдання №3. КАПІТАНИ.

Капітани повинні відповісти без роздумів на 10 питань ведучого, можлива одна поправка. Виграє той, хто менше часу затратив і дав відповідь на більше запитань.

Перший капітан.

1- член речення, що підкреслюється хвилястою (означення).

2- до якої частини мови належить слово – п’ятірка (іменник).

3- назвіть стан дієприкметника – знайдена (пасивний).

4- ніч-день, вгору-вниз, гарна-погана – це… (антоніми).

5- назвіть рід іменника – кенгуру (чоловічий).

6- фіолетовий – це якісний, відносний чи присвійний прикметник (якісний).

7- яким членом речення виступає дієприслівниковий зворот (обставина).

8- назвіть бодай один числівник, що має рід (нуль, один, тисяча, мільйон, мільярд, гугол).

9- до якої відміни належить іменник – вечір (друга).

10- частина мови, що відповідає на питання – як? де? коли? (прислівник).

Другий капітан.

1- дієприкметниковий зворот у реченні виступає (означенням).

2- рід іменника УНР (жіночий).

3- член речення, що підкреслюється штрихпунктирною (обставина).

4- лелека, бусол, чорногуз – це… (синоніми).

5- назвіть форму дієслова – світає (безособове).

6- яка частина мови має значення, але не відповідає на питання (вигук).

7- У класі чисто. – Це речення поширене чи непоширене (поширене).

8- який час мають дієприслівники (минулий і теперішній).

9- вовча натура –  прикметник якісний, відносний чи присвійний (якісний).

10- який займенник не має називного відмінка (себе).

Третій капітан.

1- член речення, який підкреслюється штриховою (додаток).

2- інфінітив, дієприслівник, дієприкметник – це… (форми дієслова).

3- до якої відміни належить іменник – лошатко (друга).

4- якого розряду займенник – нами (особовий – ми).

5- від яких прислівників можна утворити ступені порівняння (способу дії).

6- рід іменника – сомбреро ( середній).

7- спільна частина споріднених слів – це (корінь).

8- що таке постфікс (суфікс після закінчення).

9- як пишеться слово – по-українськи (через дефіс).

10- утворіть по батькові від імені Кузьма (Кузьмич).

Завдання №4. АНТИСУРЖИК.

Командам видається записані три речення, які вони повинні відредагувати.

Команда №1.

1. Крижовнік має гострі шипи.  (Аґрус має гострі колючки). 2 б.

2. Я не получаю газет уже дві неділі.  (Я не отримую газет уже два тижні).  2 б.

3. Прочитайте, там все напечатано.  (Прочитайте, там все надруковано).  1 б.

Команда №2.

1. Бояришнік – це найбільш лікувальний кущ на даному участку.  (Глід – це найбільш лікувальний кущ на цій ділянці).  2 б.

2. У цій столовій навіть стакани брудні.  (У цій їдальні навіть склянки брудні).  2 б.

3. А сливочне масло у вас є?  (А вершкове масло у вас є?)  1 б.

Команда №3.

1. Можжевельнік  само краще росте на кам’янистих ґрунтах.  (Ялівець найкраще росте на кам’янистих ґрунтах).  2 б.

2. Скільки за цю корзину клубніки?  (Скільки за цей кошик полуниці?)  2 б.

3. Куди поділася ваша почтальйон?  (Куди поділась ваша листоноша?)   1 б.

Завдання №5. ПРИСЛІВ’Я  і  ПРИКАЗКИ.

По черзі команди називають прислів’я чи приказки (можуть бути афоризми), у яких є власні назви – імена людей, міста, річки, держави…

Наприклад:

Сиди, Векло, ще не смеркло. Говорив Мирон рябої кобили сон. Який Сава, така й слава. Язик і до Києва доведе. Бачив Крим, і Рим, і мідні труби. Всі дороги ведуть до Рима. Хто про Хому, а хто про Ярему. Масти Федя медом, а Федь усе Федем. Шукає Хима Юхима, а Юхим біля неї. Купив Хома хорта, а Ярема чорта. Видно, що Гапка млинці пекла, бо й ворота у тісті. Вискочив, як Пилип з конопель! Про мене, Семене, аби я Іван. Підеш туди, де Макар телят не ганяв! Казала Настя, як удасться. На городі бузина, а в Києві дядько. За царя Панька, як була земля тонка. За царя Гороха, як було землі трохи. Що вільно панові, те невільно Йванові. З Богом, Парасю, як люди трапляються. Погано, як Іван плахту носить, а Настя булаву. На людях Ілля, а дома свиня. Вийшов сухим із води Юхим. Спить, а Химині кури бачить…

Завдання № 6. ПРАВОПИС.

Кожній команді дається одні й ті ж речення, у яких є орфографічні та пунктуаційні помилки. Завдання командам: за певний час (наприклад – 3 хвилини) виправити помилки і записати речення правильно. Перемагає кращий знавець правопису.

До втечі готувалися довго, і рительно заощадили харчів полагодили одях та взуття роздобули дві теплі кошми для спання на снігу насушили труту щоб викресати вогню вибрали в табуні який доглядали най витриваліших коней і однієї ночі коли захурделила буремна віхола рушили в дорогу. Сніг відразу замів їхні сліди і ніким не помічені вони промчали понад берегом ріки а під ранок по льоду перемахнули на тої бік. Там, у лузі, попасли коней що як і їхні дикі родичі – тарпани були призвичаїні всю зиму добувати собі корм зпід снігу розгрібаючі його копитами трохи самі задрімали в заметі закутавшись по половецьки в кошму а потім знову рушили в путь.

В. Малик   „Черлені щити”

Завдання №7. РЕБУС.

Одночасно вивішуються три ребуси. Можна жеребкуванням визначити, який ребус команди розгадуватимуть. Визначається час – наприклад, три хвилини для обговорення.

Ребус 1. Хто рано посіє, той рано й пожне.

 

Ребус 2. Моя зірко, служить панам гірко.              Ребус 3. Сам у неволі, а мрії                на волі.

У ребусі №2 можна підказати, що намальовані колоски-це  жито(кожен може собі підібрати ребуси на свій самк і знання дітей або взагалі їх замінити чимось іншим).

Підведення підсумків гри.

Сподіваємось, що ця гра принесла задоволення як учасникам, так і глядачам. Ви побачили, що мову можна вивчати і жартома, і в ігровій та розважальній формі – головне, щоб ми любили її, спілкувалися нею, вивчали, збагачували і примножували, щоб могли передати українську мову своїм дітям, як це передали для нас батьки, діди і прадіди наші.