Сценарій виховного заходу Конкурс читців «Жива душа поезії Т.Г.Шевченка»

Сценарій виховного заходу Конкурс читців «Жива душа поезії Т.Г.Шевченка»                                                   

Ведучий 1   

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшануємо пам'ять Шевченка.

Ведучий 2

 Благословен той день той час,

 коли прослалась килимами,

 земля,  яку сходив Тарас

 малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

дрібними росами-сльозами.

В-3: Ми відчуваємо Тебе, Тарасе, своїм сучасником. Ти - наш пророк, духовний батько, творець і рятівник нації, який зробив незриме в  історії зримим у слові, дав народному духові точку опори і повернув самоповагу українцям.

В-1: Тарас Шевченко - Вільний дух! Його душа ніколи не вмирає. Він дарував вічність українському слову, передбачив наше майбутнє відродження.

 В-2: Поезія для Тараса дуже дорога: це квіти його душі, це рідні діти його серця. Як дбайливий садівник, він плекає, доглядає їх. Але твори сумні. Причина їх суму - народне лихо.

В-3:Не джерельна вода поливає його вірші квіти, а сльози трударів і його особистості. Він пише для народу України:Вірш «Думи мої…» читає...

В-1: До появи Шевченка український народ мав уже багатовікову культурну традицію, усну й писемну, мав скарби літописів, багатющий фольклор з величним епосом козацьких дум та незрівнянною красою ліричної пісні, мав, нарешті, найбільше надбання своєї національної культури – мову, таку образну, співучу, яскраво поетичну, мову, що була ніби створена для поетів.  

В-2: Хіба могли не схвилювати юну уяву поета чуті з дитинства від дідуся перекази про чумаків та гайдамаків, хіба могло минути безслідно для його вразливої душі знайомство з літописом Величка чи з псалмами Сковороди? Все це невичерпно живило Шевченкову творчість все це входило у світ його поезій.  Уривок з вірша «Тарасова ніч» виконує...

В-3: Вірш «Мені тринадцятий минало» читає....

В-1: Шевченко був і пастухом, і погоничем, і ким він тільки не був, і чого тільки не робив! Але ж йому ж хотілося бути малярем! Все, що бачив, хотілося змалювати. Та минали літа, і було йому вже 15 років. Ось так і відплив, якось непомітно, Тарас від берега дитинства.

Вірш «Минають дні, минають ночі» звучить у виконанні...

В-2: Україна і Бог надихали кожне слово Тараса. Зміст його поезії визначається глибоким національно-християнським світоглядом - вірою в Україну і в Бога, як творця, що саме є Правдою і Любов'ю.

В-3: Поет часто звертається до Всевишнього з молитвою-подякою, молитвою-проханням, молитвою-мрією, роздумом, скаргою, жалем. У них він благає Господа за цілу націю і, майже, ніколи - за себе:

Молітесь Богові одному,

Молітесь правді на землі,

А більше на землі нікому

Не поклонітесь.   Поезію «Думка» читає...

В-1: Віра Тараса пророча, бо говорив він від імені мільйонів, як обранець самого Бога, наділений такою любов'ю до свого народу, що заради нього готовий був жертвувати власним життям.

В-2 Тому мав моральне право сказати українцям:

Свою Україну любіть,

Любіть її... вовремя люте,

В останню тяжкуюминуту

За неї Господа моліть      Вірш «Мені однаково чи буду…»  розповідає...

В-3: Кобзар бачив, як гине українська культура і нація під натиском ззовні. Він бачив, як українці відрікаються від Батьківщини, від своєї землі, і народжувалися у нього такі гіркі рядки:

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Великих слів велику силу

Та й більш нічого        Вірш «Гомоніла Україна» читає...

В-1: Тарас Шевченко був заклятим ворогом всякого насильства, тому і вибрав темою своїх пісень долю жінки, як одну з найбільших плям  на загальному похмурому тлі суспільного ладу. Найбільше людське горе він бачив у горі жіночім, і саме тому така непоборна й сильна його жіноча лірика. Милосердям і любов'ю сповнені твори поета: від поеми «Катерина» до поеми «Марія».

В-3

Уривок із поеми «Причинна ».читає...

 Уривок із поеми «Сон» читає...

 Уривок із поеми «Тополя» розповідає...

В-2: З Шевченком пов'язаний великий образ матері – страдниці: і тієї, що змушена втопити своє байстря, і тієї що у коротенькому хвилину відпочинку пестує свого сина і тільки вісні бачить його вільну долю і нарешті, величної матері Христа. Мати – то найсвятіше на світі: «А хто матір зневажає, того бог карає» Уривок із поеми «Катерина»  читає...

В-3: Тема материнства є одвічною темою в літературі. Немає такого поета чи письменника, який би не присвячував вірші матері. Згадаймо Лесю Українку, Максима Рильського, Ліну Костенко і Василя Симоненка. У їх творах образ матері - це символ чистоти, дівочої непорочності та доброти, страдниці, яка весь тягар життя несла на своїх дужих плечах.

В-1: Хто б  краще сказав про святість і високе покликання материнства, ніж Тарас Шевченко?

У нашім краї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З малим дитяточком своїм.Уривок із поеми «Наймичка» читає..

В-2 : Символ і духовності, краси і правди пов'язаний з тими морально-соціальним проблемами, до яких звернувся поет. Це насамперед гірка доля жінки – кріпачки, якої топчуть ногами пани, обезчещують дівчат і пускають у світ на муку сотні покриток.Вірш «Лілея» читає....

В-3: На жаль., особливо болючою для сьогодення є проблема відірваності більшості українців від свого коріння, їх незнання свого походження, роду, історії, краю, Вітчизни.  Та чи тільки незнання є причиною нашого всенародного лиха! Звичайно, болючим є сам факт небажання знати свою рідну мову, зберігати і примножувати звичаї і традиції свого народу.

В-1:  Прикро, що деякі українці краще знають чужу мову і чужі традиції, аніж свої власні. Т. Шевченко засуджував тих псевдопатріотів, які цуралися вітчизняного і схилялися перед іноземним.

Уривок із поеми «Сон» («У всякого своя доля...») читає..

В-2: Дуже непросте ставлення Шевченка до Бога. Складний і суперечливий образ його створено у поезіях. Так у Кавказі, написано за місяць до «Давидових псалмів» (18 листопада 1845 року), автор звертається до поборників волі «не забутих Богом»:

Борітеся - поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за Вас слава

І воля святая!          Уривок з твору «Кавказ» читає...

В-3: І де б  не був, куди б не кидало Шевченка життя, він прохав долю, щ

  Або хоч крихітку землі

Із-за Дніпра мого святого

Святії вітри принесли,

Та й більш нічого… 

В-1: Якихось 47 літ судилося Шевченкові топтати ряст... До болю мало…

10 березня 1861 р не стало Тараса Григоровича Шевченка. Вірш «Заповіт»  звучить у виконанні... 

В-2: Творчість Шевченка - це книга буття українців, своєрідна візитна картка українського народу. Недаремно Шевченків «Кобзар», як найбільшу святиню й чи не єдине посвідчення про особу брали з собою до невідомої Канади наприкінці XIX століття перші українські переселенці.

  В-3: «Учітеся, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь» - ці слова великого українського поета ніскільки не втратили своєї актуальності й сьогодні. Ось і сьогодні в нашій сім’ї, в нашій родині прозвучало живе слово Тараса Шевченка. 

 В- І ще раз ми переконуємося у поетичній величі та неперевершеності сили таланту Кобзаря.  Геніальний поет, правдолюб, борець, охоронець української культури та мови – це Шевченко.  Мученик, знавець історії, патріот, народний месник, творець – це Шевченко.

  В-2       Поет прекрасно знав і розумів душу українського народу , а тому закликав:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

В-3: Слово, для оголошення результатів конкурсу читців, надається членам журі. 

(Нагородження переможців з врученням дипломів та сертифікатів)