Збірка навчально-методичних матеріалів «Реалізація особистісно орієнтованого навчання через впровадження інноваційних видів робіт на уроці української мови та літератури»

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ соціального захисту, освіти, культури, охорони здоров’я,

спорту та роботи з молоддю Зеленодольської міської ради

Зеленодольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Збірка навчально-методичних матеріалів

«Реалізація особистісно орієнтованого навчання через впровадження інноваційних видів робіт на уроці української мови та літератури»

З досвіду роботи вчителя

української мови і літератури

вищої категорії, старшого учителя  

Гусєвої  Вікторії  Вікторівни

м. Зеленодольськ

-2016-

Гусєва Вікторія Вікторівна,учитель української мови і літератури,                                          

«Реалізація особистісно орієнтованого навчання через впровадження інноваційних видів робіт на  уроці української мови та літератури»

В описі вирішення проблеми,над якою працює,педагог висвітлює методи і засоби її вирішення,розкриваючи індивідуальні особливості своєї роботи,обґрунтування актуальності проблеми,її практичну значимість.

Ключові слова:

самореалізація,самовдосконалення,саморозвиток,творчаособистість,

соціалізація,саморегуляція,допомога  і підтримка,самовиховання.

Анотація досвіду:

уроботі розкрито досвід  вчителя шляхом застосування методів особистісно орієнтованого навчання,використання яких дозволяє вирішити такі актуальні завдання:реалізація творчих здібностей учнів,створення комфортних умов для  самореалізації особистості під час вивчення української мови та літератури,формування навичок самостійної роботи як ефективного методу реалізації творчих здібностей,удосконалення системи форм і методів роботи.Теоретичну базу збірки навчально-методичних матеріалів становлять положення,що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку(Р.Грановська,Я.Пономарьов),роботи вітчизняних та зарубіжних учених з проблем організації освітнього процесу (Г.Сазоненко,В.Бондар,А.Горальський,А.Маслоу),праця«Основи педагогічної творчості»(авторС.О.Сисоєва),ідеї інтерактивного навчання(О.Пометун, Л.Пироженко),особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко,С.Подмазін).

Вчитель  обґрунтовує використання на уроках української мови і літератури інноваційних технологій,які допомагають розвивати творчі здібності,самореалізацію,саморозвиток і самовдосконалення учнів у навчально-виховній діяльності.Наголошує на тому,що особистісно орієнтований підхід забезпечує створення нових механізмів виховання учнів,навчання  і ґрунтується на принципах глибокої поваги до особистості,її самостійності та обов’язкового врахування індивідуальних якостей.

Актуальність теми визначається сучасними запитами та потребами суспільства, полягає у формуванні такої творчої особистості,яка є носієм загальнокультурних цінностей,вільно володіє рідною мовою та високим рівнем комунікативних умінь і навичок,дбає про красу і розвиток власного мовлення.

 Практичне значення полягає в тому,щоробота може бути використана вчителями гуманітарних предметів  при викладанні української мови і літератури,зарубіжної літератури,студентами педагогічних вузів при вивченні методики викладання філологічних дисциплін.

Відповідно до поставленої мети,учитель Гусєва В.В. передбачає розв’язання такихзавдань:

-         ефективність застосування технологій особистісно зорієнтованого навчання  для розвитку творчих здібностей дітей на уроках української мови і літератури;

-         створення  комфортних умов для творчої самореалізації особистості під час вивчення української мови і літератури;

-         формування навичок самостійної роботи як ефективного методу реалізації творчих здібностей учнів.

Методична розробка пропонується вчителям української мови та літератури загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчальний заклад:

Зеленодольська загальноосвітня школа №2 І-ІІІ ступенів

Адреса: вул.Рибалка,7 м.Зеленодольськ,Апостолівський район, Дніпропетровська область, 53860

Тел./ факс: +380565562814, 0673754630

E-mail: zelenodolsk.school.2@ukr.net

Зміст 

Вступ.Психолого-педагогічнеобґрунтування власної

методичної теми………………………………………………...ст. 5-9

Розділ 1.Загальна структура особистіснозорієнтованого уроку

(розкриття технологій реалізації провідної педагогічної

ідеї та її складових)…………………..………………………...ст.9-22

1.1    Загальна структура особистіснозорієнтованого уроку .….ст.9-10

1.2    Мотиваційний етап (забезпечення емоційної

готовності до уроку;актуалізація суб’єктного досвіду таопорних знань)…………………………………………………………..ст.10-11

1.3    Цілевизначеннята планування діяльності…………………..ст.12

1.4    Етап опрацювання навчального матеріалу………………....ст.13

1.5Рефлексивно-оцінювальний етап .…………………….……..ст.21-22

Розділ 2. З досвіду роботи Гусєвої В.В.

Анотований каталог уроків……………………………………ст.22

2.1Урок-збори.Ділові папери.Протокол………...........................ст.24-29

2.2   Урок–подорож.Тематичне оцінювання «Історичне минуле

нашого народу»………………………………………………...ст.30-35

2.3.Літературно-фольклорна подорож(захист довготривалого

проекту)«Сторінками легенд України, Дніпропетровщини,

Апостолівщини»………………………………………………...ст.36-51

2.4   Розробка проекту «Казка-країна дитинства»…………………...ст.52-62

2.5   Урок-презентація. «Гілка сакури та кетяг калини»

Діалог японської та української  культур…………………..…ст.63-72

Висновки……………………………………………………………..ст.73-75

Глосарій термінів…………………………………………………....ст.82-83

Список використаних джерел………………………………………ст.83-85

Додатки

ВСТУП

Сучасний  учень щодня отримує  величезний об’єм інформації від вчителів,які вимагають її детального запам’ятовування й відтворення[24]. Але  мозок-не комп’ютер і  набагато важливіше уміти правильно використати   цю інформацію,аналізувати її,зіставляти з аналогічними варіантами тощо.У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського.У книзі«Сто порад учителеві»він писав:«Немає абстрактного учня.Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...»[23].Саме це і може запропонувати особистісно орієнтоване навчання[27],основним завданням якого є надання допомоги учневі у визначенні свого ставлення до себе,інших людей,навколишнього світу,своєї професійної діяльності.Учні вчаться самостійно здобувати і застосовувати знання.При цьому  слід враховувати індивідуальні психологічні особливості учня,визначати час і темп навчання[22].Тоді у випускника нашої школи й сформуються необхідні якості:самостійність,ініціативність,творчість,упевненість в собі,дослід- ницький стиль роботи–тобто всі ті якості,що так необхідні майбутньому фахівцеві,який працюватиме в сучасних умовах.На думку І.С. Якиманської, особистісно орієнтоване навчання–це таке навчання,центром якого є особистість дитини,її самобутність, самоцінність,суб’єктний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

Анатолій Фасоля,кандидат  педагогічних   наук,вважає,що ОЗОН є принципово новою освітньою системою,хоча окремі його елементи легко впізнавані, більше того,присутні в інших методиках [25].Суть особистісно зорієнтованого навчання полягає в тому,щоб допомогти становленню дитини, знаходженню себе,свого образу,неповторної індивідуальності, духовності,творчих початків[12].

Мета особистісно орієнтованого навчання – психолого-педагогічна допомога дитині в становленні її суб’єктності,соціалізації,життєвого самовизначення.Ключовими в даному випадку є слова допомога і  підтримка, розвиток людини в людині, закладання механізмів самореалізації, саморозвитку,адаптації,саморегуляції,самозахисту,самовиховання для становлення особистості самобутньої,діалогічної,безпечної для взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією.Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку учня,створювати ситуації,що сприяють розумовій  активності та цілеспрямованості школяра,розвивати його уяву, асоціативне мислення,здатність розуміти навчальний матеріал,прагнення постійно вдосконалюватися,розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Актуальність педагогічного дослідження визначається сучасними запитами та потребами суспільства, полягає у формуванні такої  креативної , творчої особистості,яка є носієм загальнокультурних цінностей,вільно володіє рідною мовою та високим рівнем комунікативних умінь і навичок, дбає про красу і розвиток власного мовлення.Єдиним,на мою думку, найефективнішим засобом досягненням цьогоє особистісноорієнтоване навчання,що забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань,активне функціонування інтелектуальної діяльності,сприяє розвитку творчої особистості,тому і надаю перевагу особистіснозорієнтованій технології, саме тому і зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми:

«Реалізація особистісно орієнтованого навчання через впровадження інноваційних видів робіт на  уроці української мови та літератури»

Мета  дослідження - з’ясувати суть особистісно зорієнтованого навчання, його переваги в навчально-виховному процесі,звернути увагу на сутність сучасного уроку,зокрема уроків української мови та літератури.Передусім, варто з’ясувати переваги особистісно зорієнтованого  навчання,розглянути застосування педагогічних технологійта інноваційних видів робіт на різних етапах уроку,порівняти застосування різних  методів навчання на уроках української мови та літератури.Відповідно до поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань:

-         ефективність та результативність особистісно зорієнтованого навчання

(реалізація провідної педагогічної ідеї та її складових)на уроках

української мови і літератури;

-         узагальнити  досвід роботи  з даної теми .

Теоретичну базу досвіду становлять  дидакти О.Балл,О.Бондаревська, В.Сєріков,А.Фурман,І.Якиманська,С.Подмазін та інші,що під особистісно зорієнтованим навчанням  розуміють органічне сполучення навчання (відповідного до діяльності суспільства) та учіння як індивідуально значущу діяльність окремого суб’єкта,в якій реалізується досвід його життєдіяльності. Учень не стає суб’єктом навчання,а є одвічним носієм суб’єктного досвіду.

Традиційно учень – об’єкт навчання.Учитель має програму (обов’язковий до виконання державний документ),де визначено цілі (одні для всіх учнів),і, відповідно,дбає про її виконання. Чи запитував хтось колись учня,що він думає з приводу цього?Запитання значною мірою риторичне.Мотивація, ціннісні установки використовуються як рушійна сила досягнення зовнішніх цілей.Формування особистості здійснюється,так би мовити,“попутно”.

В особистісно зорієнтованому навчанні учень стає суб’єктом навчання,тобто отримує змогу реально впливати на його хід.Він ставить власні цілі,обирає форми й методи[2]опрацювання навчального матеріалу,рефлексує,оцінює роботу тощо.

В.В.Сєриков розробив педагогічну технологію створення особистісно орієнтованих ситуацій.Ця технологія грунтується на ідеї реалізації трьох основних характеристик особистісно зорієнтованої ситуації:життєвого контексту,діалогічності та ролевої взаємодії її учасників.

Концепція І.С.Якиманської[28]показує можливості виникнення і дії внутрішніх механізмів розвитку,які створюються самим учнем у процесі учіння і самостійної пізнавальної діяльності(наприклад,спосіб учіння,спосіб самореалізації та інші).

Особливої уваги  заслуговує праця«Основи педагогічної творчості»

 ( автор С.О.Сисоєва ),в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.

Ідеї інтерактивного навчання(О.Пометун,Л.Пироженко,особистісно орієнтованого навчання(О.Савченко ,С. Подмазін ),спрямовані на реалізацію теми досвіду,стали частковими теоретичними положеннями.

Теоретичне значеннядосвідуполягає у висвітленні особливостей теоретичних напрацювань із теми та рекомендацій щодо їх використання в педагогічній практиці.

Практичне значення розробки в тому,щовона може бути використана вчителями при викладанні української мови і літератури,студентами педагогічних вузів при вивченні методики викладання мови та літератури.

Результативність    дослідження-елементи досвіду впроваджуються учителями Зеленодольської загальноосвітньої школи,активно

 пропагуються серед учителів району та на персональному сайті  сайтіhttps://sites.google.com/site/vikaguseva2/home

Учитель регулярно бере участь у Форумі педагогічних ідей «УРОК» та публікує на сторінках каталогу власні матеріали.Як учасниця Форуму, отримала 8 сертифікатів про публікації матеріалів у каталозі«Відкритий урок: розробки, технології, досвід».Отримала 2 дипломи за узагальнення та популяризацію педагогічного досвіду у 2012 та 2016 роках від видавництва «Плеяди».

Досвід узагальнено на міському та районному рівні.Уроки та позакласні заходи презентовані під час проведення районних семінарівучителів української мови і літератури,зарубіжної літератури,директорів шкіл району.

Перспективність-висвітлення досвіду на обласному та всеукраїнському рівнях  серед учителів  гуманітарних предметів,публікація у фахових виданнях.

Основна частина.Розділ 1

1.1. Загальна структура особистісно зорієнтованого уроку

Передусім,варто з’ясувати переваги особистісно зорієнтованого  навчання,розглянути застосування педагогічних технологій на різних етапах уроку[17],порівняти застосування різних  методів навчання на уроках української мови та літератури.Особистісно зорієнтоване навчання надає школяреві таку можливість,створює такі ситуації, оскільки це є його сутністю!Вибудовується такий «ланцюжок»:спираючись на особистісні мотивації учня у виученому матеріалі підвищують рівень його зацікавлення. Інтерес спонукає до інтенсифікації праці,це підсилюється ситуацією успіху як обов’язковою умовою ОЗОН.Якщо учень більше читає,він більше знає,і, врешті,отримує кращі знання й оцінки.Так досягається основна мета вчителя.Керуючись цим принципом,можу виділити декілька основних етапів уроку[3],які я намагаюсь проводити відповідно до методів особистісно зорієнтованого навчання.Визначення загальних завдань та засобів організації особистісно зорієнтованого уроку[16]має бути конкретизоване вчителем залежно від призначення уроку,його тематичного змісту.На сьогодні немає одного погляду на теорію особистісно зорієнтованого навчання та досвід його впровадження.Список праць із цієї проблеми налічує не одну сотню назв.Та із них можна виокремити  декілька обов’язкових ознак,притаманних уроку ОЗОН:

1.     Урок у системі особистісно зорієнтованого навчання починається з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей, у визначенні яких учитель виходить не тільки зі змісту навчального матеріалу,загальних цілей теми,а й суб’єктного досвіду школяра,для якого ця ціль має бути особистісно значущою.

2.     На уроці мають бути створені позитивний настрій,відповідна мотивація,ситуація успіху,взаємопідтримки, переважання діалогічної форми спілкування,індивідуальної,парної та групової роботи.

3.     Забезпечується участь школярів в організації навчальної діяльності через залучення до планування роботи,вибір рівня засвоєння виучуваного матеріалу та способів його фіксації,варіантів завдань, оцінювання результатів.

4.     Обов'язково повідомляються й запитання та завдання,за якими перевірятиметься рівень знань,умінь і навичок.

5.     Обов’язковим елементом є рефлексія учня над власною діяльністю: доцільність обраного шляху вирішення поставлених завдань, форм і методів роботи,досягнення чи не досягнення цілей тощо.

6.     Оцінювання школяра проводиться впорівнянні з його попередніми успіхами й запланованими цілями,через досягнення  ним  успіхів, способів навчальної діяльності,докладених зусиль.

І. Мотиваційний етап

Зібратися разом - це початок.

Триматися разом - це прогрес.

 Працювати разом - це успіх.        

                      Генрі Форд

Важливим є спілкування,співпраця вчителя і учнів на уроці.На практиці я  впевнилась:як почнеш урок,так він і пройде.Тому велику увагу приділяю організаційному моменту.Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості,забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу.На першому етапі уроку вчитель вмотивовує[26]наступну діяльність,позитивно спрямовує на працю.Тут важливо врахувати особистий досвід учнів щодо проблеми уроку.В своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання,для ненав'язливого формулювання мети і завдань уроку.Завдяки розминці створюються умови,за яких мета і завдання навчального процесу,визначені вчителем,усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі.Міні-тренінги,вправи «Психоформула»,«Спіймай мій настрій»,«Слухняний язик»-це неповний перелік тих розминок,що  використовую на уроках.Часто застосовую такі стратегії,як:«Ти-редактор», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм»,«Інтерв’ю»,«Дерево рішень» та ін.Досить часто вчителі скаржаться, що учні перебивають викладання нового матеріалу «недоречними» запитаннями типу«А навіщо це мені?»-такі питання не можна залишати без відповіді або відповідати на них:«Бо цього вимагає программа». Адже таким чином учень намагається мотивувати свою навчальну діяльність,знайти своє місце на уроці.Тому завжди,перш ніж приступити до вивчення нової теми,я різними способами прагну показати її корисність і практичну необхідність[14].Це може бути якась ігрова ситуація, інтригуючий факт із життя письменника,створення проблемної ситуації,  екскурс в історію та багато іншого.При бажанні можна знайти багато цікавих фактів,адже у творчого вчителя завжди є про що розповісти.Головне – внести елемент інтриги,позитивно налаштувати учнів на роботу.Доречним буде підняти настрій  дітям,використовуючи загадки-жарти,народний анекдот,лічилочку та інше.Корисно також,на мою думку,побудувати подачу нового матеріалу,опираючись на особистий досвід учнів,описавши якусь життєву ситуацію.Традиційним початком моїх уроків української мови стала поетична хвилинка,де діти зачитують,як авторські,так і власні поезії про рідну мову,а потім висловлювання видатних людей про українську мову(https://www.youtube.com/watch?v=DeG6vvS_4Ac).

Так лише кілька хвилин щоуроку,а результат просто вражає.Діти проявляють  свої творчі здібності,тренують пам'ять,поширюють кругозір.

1.2. Цілевизначення та планування діяльності.

На початку уроку  ознайомлюю учнів з метою та планом уроку,інформую учнів стосовно того,що й навіщо вони робитимуть на уроці. Пізнавальна  мета цього етапу—це матеріал,пов'язаний із певною цікавою проблемою, визначенням проблемних питань,тут важливо пояснити учням значення навчального матеріалу для здійснення практичної діяльності[15], пізнання інших наук.Перед початком вивчення теми на спеціальному стенді я вивішую перелік цілей–очікуваних результатів навчання,де чітко і детально зазначено, що саме учні повинні знати й уміти,відповідно до рівнів навчальних досягнень.Постійно маючи перед очима цей перелік,учні самостійно визначають,над досягненням якої мети вони працюють на сьогоднішньому уроці.Успіх уроку, вивчення теми неможливі без чіткого визначення власних  цілей

·        На основі вивченої теми (після цього уроку) я зможу:

·        пояснити…,

·        розкрити…,

·        назвати…,

·        схарактеризувати…

·        сказати щось нове про…

Важливою проблемою є те,що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову.Такі учні не будуть мислити творчо,поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання[7].Доречними є слова педагога-новатора Рибнікова:«Ми даємо учням твір мистецтва, художній образ- його потрібно побачити,почути,потрібно з ним зустрітися,здивуватися йому,зрадіти чи відчути презирство,гнів, відразу і тільки тоді переходити до аналізу».А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати,робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість.

1.3.Етап опрацювання навчального матеріалу,формування вмінь і навичок

На цьому етапі даються завдання на вибір:засоби  навчальної діяльності  (індивідуально,фронтально чи в групі;письмово або усно);засоби фіксації нового матеріалу (схема,план,таблиця,висновки тощо);

Поряд з традиційними формами навчання активно застосовую й інтерактивні технології [2]. Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання(Додаток№5)від найпростіших(«Робота в парах», «Ротаційні(змінні)трійки»,«Карусель»,«Мікрофон»)до складних («Мозковий штурм»,«Мозаїка»,«Акваріум»),а також імітаційні ігри,дискусії,дебати.Використання інтерактивних технологій не самоціль,а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння,зняття з душі дитини почуття страху[20],спосіб зробити її розкутою,навіяти впевненість у своїх силах,налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.Співвідношення між формами і методами навчання на моїх уроках можна зобразити у вигляді діаграми:

Вміле застосування інноваційних форм роботи,намою думку,дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми.Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології[18],які б проектували креативні якості особистості учня:фантазію,натхнення, ініціативу,нестандартність,непересічність,наявність власної точки зору, здатність осмислювати виучуване,виділяти основне,що сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці[9].Для цього визначила такий алгоритм:

1. визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

2. провести достатню попередню підготовку;

3. забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

4. дати учням інструктивні матеріали.

Щоб активізувати навчальну діяльність учнів,під час проведення уроку української літератури[11]теж застосовую різні прийоми.Це, насамперед,інтригуючий мотиваційний початок уроку(хвилина поезії, роздуми над картиною,опис портрета письменника,робота з ключовими словами,робота з деталлю твору,робота над біографією того чи іншого митця, документальні факти із життя художника літературного слова,постановка проблемного життєвого питання,яке вирішиться під час опрацювання художнього твору).Так,при вивченні повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»перед вихованцями постає проблемне питання:«Якою ж є основна проблема суперечок між членами родини Кайдаша?»Велику увагу приділяю на уроках дискусіям,які є важливим засобом пізнавальної діяльності,оскільки саме дискусії вчать глибоко розуміти проблему, виробляти свою позицію, аргументувати, критично мислити, поважати думки інших,сприяти формуванню власного погляду на світ та на життя.

Звичайно,як і  кожен педагог,я намагаюсь зацікавити учнів на уроках української літератури(Додаток№6).Часто на своїх уроках використовую вікторини.

Вікторина – це захоплююча гра,у процесі якої в певній послідовності перед учасниками ставлять запитання,на які вони дають відповіді в усній чи писемній формі.Літературна вікторина–один із найпоширеніших видів вікторин,форми яких обираю самостійно.Це і розігрування сценки(Додаток№10) з літературних творів:учні відгадують,як називається твір,хто головний герой; за прочитаним уривком учні визначають,хто з літературних персонажів на них зображений, дивлячись на портрет письменника,розповідають,що вони знають про нього.Літературну вікторину часто використовую і на одному із уроків літератури як підсумок вивчення творчості письменника(Додаток№8).

 Кожна дитина–неповторна особистість.Учні розрізняються своїми здібностями,стилем сприйняття  оточення,домінуючим характером мислення, тому вивчення особистісних можливостей учнів дають можливість сформувати уявлення про кожного,їх інтереси і здібності.
Повинна бути мотивація навчальної діяльності.Тільки тоді,коли учень зрозуміє,для чого йому ця тема, він виявить інтерес до її вивчення,отже і результати навчання будуть кращими.Як зорієнтувати кожну тему,кожний вид навчальної праці або кожний етап уроку на кожну дитину?Відповідь на це запитання в сучасній педагогічній системі освіти дає диференціація

Наприклад,за результатами дослідження, учнів одного класу можна дітей об’єднувати в групи:
1)   сильні учні,які широко володіють матеріалом, можуть працювати творчо, виконувати логічні завдання;
2) учні, які володіють достатнім рівнем знань, але не завжди спроможні виконувати творчізавдання;
3)   учні з середнім рівнем знань,які часом фрагментарно засвоюють знання;
4)   учні,що дуже повільно засвоюють матеріал,не володіють логічним мисленням.
Звичайно,ці групи – рухливі,бо їх можна змінювати відповідно до тем і ситуацій уроку.Ось приклад роботи в групах під час вивчення фразеології

Робота в групах

 Користуючись фразеологічним словником (або з пам'яті),доберіть і запишіть власні приклади фразеологізмів:

I група – прислів'я про риси характеру та вади людей;

II група – фразеологізми біблійного походження;

III група – фразеологізми античного походження;

IV група – влучні висловлювання  видатних людей.

Спільна діяльність учнів у процесі пізнання,засвоєння навчального матеріалу означає,що кожен робить свій особливий індивідуальний внесок,йде обмін знаннями,ідеями,способами діяльності.Причому відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки,що дозволяє не тільки отримувати нові знання,але й розвиває  пізнавальну діяльність[13],переводить її на більш високі форми співробітництва.Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми(Додаток№9),критично мислити,приймати продумані рішення,оволодівати такими навичками:

1)      аналізувати навчальну інформацію;

2)      творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

3)      навчитися формулювати власну думку,правильно її висловлювати;

4)      доводити власну точку зору,аргументувати й дискутувати;

5)      навчитися слухати іншу людину,поважати альтернативну думку;

6)      моделювати різні соціальні ситуації,збагачувати власний соціальний досвід через включення у різні життєві ситуації і переживати їх;

7)      вчитися будувати конструктивні відносини у групі,визначати своє місце в ній,уникати конфліктів,розв'язувати їх,шукати компроміси,прагнути діалогу, знаходити спільне розв'язання проблеми;

     8)розвивати навички проектної діяльності,самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Як зразок, пропоную пригадати  урок у 8 класі.

Тема:«Ділові папери.Протокол.»Кожна група отримує завдання,після його виконання звітує перед класом.Разом робимо висновки,узагальнення,які записуємо в зошит.Часто використовую різні форми роботи в парах: «Взаємоінтерв'ю»,«Ти мені - я тобі»,«Взаємоперевірка».Так при подачі нового матеріалу використовую технології «Асоціативний кущ»,«Акваріум», «Ажурна пилка»,в яких кожен учень,пояснюючи матеріал товаришеві,може відчути свою значущість,ріст своєї особистості.На уроках закріплення знань, умінь та навичок використовую групову форму роботи,технології «Дерево рішень»,«Мозковий штурм»,«Коло ідей»,навчаючи при цьому  грамотно висловлювати свою думку,умінню терпляче вислухати ідею свого товариша, навіть якщо вона й не збігається з власною,виховуючи в дітях толерантність. Прагну створити ситуацію взаємодопомоги.Також цікаво використовувати пошук різноманітної  інформації,«знайди порушення логіки»,«навчаючи–учусь»,роботу з позначками,таблиці,лінгвістичний диктант,роботу з символами,смисловими ключами,конспектами,наочне представлення, коментоване письмо,кероване дослідження.Вважаю,що надзвичайний ефект у розвитку творчих здібностей учнів досягається  при роботі творчих груп,у які учні об’єднуються самостійно,за власним вибором,знаючи можливості один одного.Так  мої учні ставлять інсценівки(Додаток№3),

презентують проектні роботи,досліджують життєвий і творчий шлях письменників,працюють над підготовкою газет тощо.Під час вивчення  теми«Іменник як частина мови»,творча група учнів 6 класу  показала костюмовану  інсценівку  лінгвістичної казки«Хто стане царем?»А  під час вивчення творчості Т.Г.Шевченка показали інсценівку«Як Тарас чумакував».Костюмовані інсценівки діти готують із задоволенням,намагаючись проявити свою акторську майстерність.Учні 5 класу самостійно створили  групу«Довідкове бюро»,яка дослідила питання виникнення листування  та повідомили про це на уроці розвитку зв’язного мовлення«Лист.Адреса».Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів,усуває їхню природну скутість(запитати у свого товариша значно простіше,ніж у вчителя),дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі,а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання.Методика колективних творчих справ,робота в групах,інтерв’ю не може використовуватися на кожному уроці,тому слід вести взаємозаміну форм і методів з метою «налагодження» реалізації інноваційних педагогічних ідей.Так, у процесі систематизації й узагальнення вивченого матеріалу з певного розділу можна запропонувати прийом «закритих портретів» (цей прийом можна застосовувати в будь –якій площині).

Портрет М.Старицького.Підказка:поет, перекладач, драматург,режисер, живописець.

Портрет В.Винниченка.Підказка:політичний діяч,перший прем’єр-міністр,прозаїк,драматург.

Продовжити систематизацію можна за допомогою тест- контролю (учень обирає зміст запитання за таблицею–лото,у якій під синім кольором – запитання з біографії,червоним– з теорії літератури,жовтим – з літературної критики, зеленим -за твором).Серед багатьох методів роботи у технології ОЗОН,які стимулюють інтерес учнів до нових знань,сприяють розвитку дитини через розв'язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів(першим науково описав його американський вчений Кільпатрик).Ця педагогічна технологія[8]зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових(часто шляхом самоосвіти) і є прикладом вдалого поєднання урочної та позаурочної діяльності.Тема проекту є більшою за навчальні завдання,бо вимагає від її виконавців пошукових зусиль,дослідження та розроблення оптимального виконання, неодмінного публічного захисту та аналізу підсумків упровадження.

Ця освітня технологія принципово реалізується в органічному зв'язку з традиційним класно-урочним процесом, що,з одного боку,забезпечує її системний рівень,а з іншого— мотивується та оптимізується нею.

Отже,проектна діяльність на уроках є:

1)      засобом підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізації;

2)      розвивальним середовищем,що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального й життєвого досвіду;

3)      перевіркою відповідності особистого досвіду потребам власної активної трансформаційної ролі в суспільстві;

4)      розвитком творчих обдарувань особистості та її самореалізації.

Проектна робота в школі дає учням великі можливості для успішної самореалізації в майбутньому,сприяє розумінню потреби йти до мети шляхом свідомих зусиль.В нашій школі вже 5 років поспіль працює група «Інтелект».Учні працюють як над короткочасними, так і над довготривалими проектами,які презентують на традиційній квітневій  конференції.Теми для проектів,що виконували мої учні,обиралися ними виключно за бажанням. Тобто,опрацьовувався матеріал,який викликав  зацікавлення.Учні 7 класу опрацювали проекти «Героїв наших імена» про воїнів-афганців,«Без верби та калини нема України»,«Мандрівка до країни Морфології».З учнями 5 класу ми презентували проект «Казка-країна дитинства"(цей проект опубліковано в каталозі журналу«Відкритий урок.Розробки.Технології.Досвід»),творча різновікова група учнів  створила проект «Рослини в українській культурі»і презентувала свій виступ на районному семінарі вчителів світової літератури у заході-презентації  діалозі японської та української культур«Гілка сакури та кетяг калини»,цей захід теж має сертифікат журналу «Відкритий урок.Розробки.Технології .Досвід»).

На етапі рефлексії використовую  створення асоціативних рядів,різні види диктантів,взаємоперевірку,заповнення аркуша  самооцінювання,творчий конспект,творчий диктант,мовознавчі турніри,метод ланцюжка,«знайди помилку»,роботу з пам’ятками, ускладнене списування,«назви орфограмму».

Застосовувані форми й прийоми вивчення правописного й граматичного

матеріалу значно вивільняють час для формування мовленнєвих умінь

учнів і впровадженню комунікативно-діяльнісного підходу до навчання.

Вивчення мови відбувається на основі соціокультурної змістової

лінії,яка є засобом опанування національних і загальнолюдських

культурних і духовних цінностей.Змістове наповнення цієї лінії

здійснюю  на основі відбору відомостей про історію й культуру рідного

краю,адже любимо те, що знаємо,те, що нас оточує й дарує щоденну радість відкриття й пізнання.Наприклад,гра « Хто більше знає?» учні класу шукають цікаву інформацію про наш край,висловлюють її одним реченням

(про Дніпропетровщину,Апостолівщину,Зеленодольськ,історію  його виникнення).А далі прошу поширити речення (Де?) З’явилось (Яке?) ( Що?) Зеленодольськ.(На Дніпропетровщині з’явилося молоде  місто Зеленодольськ.)

         - Які частини мови використали для поширення речення?

         - Яке речення за метою висловлювання?

         -  Назвіть головні члени речення?

          - Чим у реченні виступають іменники?

Суттєву допомогу учням дають зошити-помічники,які вони ведуть з

5 класу,записуючи туди опрацьований теоретичний матеріал у формі «питання-відповідь».Ці питання використовують при повторенні,при складанні питань інтерв’ю,у грі «ти-мені, я-тобі»…На уроках мови та літератури  я також використовую пошуково-дослідницьку роботу в групах;презентації роботи груп(біографи,аналітики,дослідники, етнографи);метод«Прес»;«Мозковий штурм/атака»;«Мікрофон»;«Незакінчене речення /прислів'я»;самостійну роботу над змістом обраної теми за картками;складання інформаційного грона та цитатну характеристику,складання«доміно» та сенкану до характеристики образів;словникову мозаїку;роботу  з лексичними тренажерами;складання й роботу  з таблицею, схемами; лексичний коментар;виразне читання;лінгвістичніігри;конкурси;словесне малювання;повідомлення учнів;«Навчаючи–учусь»,«Аукціонзнань»;«Перлини письменницьких творів»,«Наслідуємо краще»,«Дофантазуймо разом»,«Відгадай героя»,мовні/літературні вікторини та диктанти;тестове опитування за змістом твору;ідейно-художній аналіз твору;експрес-інтерв'ю;інтерв’ю з автором;міні-діалог;міні-дискусії;різноманітнітворчіроботи;лекції,конференції;діалоги-вистави, інсценівки,тощо.

Окремо хочу звернути увагу на проведення уроків з комп’ютерною підтримкою.Крім навчальних програм, які випущені під грифом Міністерства Освіти і Науки України, часто при проведенні уроків використовую власноруч створені презентації  в програмі MicrosoftPowerPoint,іноді можу запропонувати учням пройти тест на комп’ютері(використовую програму Mytest).Учні дуже любляють уроки з використанням комп’ютера.Естетичне оформлення більшості навчальних програм забезпечує позитивний емоційний фон сприйняття нового матеріалу.Комп’ютер дає змогу перетворити урок або його частину на захоплюючу гру,виставу,читальну залу,кінотеку,що розширює можливості  викладання,активізує навчальний процес.Але і в традиційних формах навчання можна відшукати багато цікавого й корисного.Мої учні,наприклад,люблять відшукувати помилку,яку я навмисне допускаю при написанні.Або завжди прагнуть  знайти відповідь швидше за всіх,знаючи,що я обов’язково це відмічу.Щоб учні могли активно працювати цілий урок і не перевтомлюватися,впровадила хвилину відпочинку,яку проводжу або під назвою«хвилинка-веселинка»,фізкультхвилинка  або виконуємо вправи для очей,рук,спини.

1.4.Рефлексивно-оцінювальний етап

Контроль знань відбувається за допомогою:групових і парних форм взаємоконтролю і взаємоаналізу;самоаналізу і самоконтролю(виправлення учнями помилок, осмислення їх причин);взаємо- і самооцінювання (словесне, рейтингове тощо).Доцільно звернутися до таблиць«Повинні знати» і «Повинні вміти»,до планування уроку та перевірити, чи все заплановане вдалося зробити,чи всі завдання уроку виконані.

Значну увагу приділяю самоконтролю учнів,взаємоконтролю і взаємоперевірці у парних чи групових формах роботи.Домашнє завдання допомагають мені перевіряти «контролери»або«консультанти»-учні,які звітують про стан виконання домашньої роботи і змінюються кожного тижня.Жартуючи,називаю їх по батькові,діти відчувають при цьому ще більшу відповідальність і надзвичайно сумлінно виконують свої обов’язки.  По закінченні вивчення теми практикую проведення пізнавальних ігор, уроків-змагань,уроків-подорожей,уроків-вікторин.Тематичні контрольні роботи диференціюю за рівнями складності та способами виконання,щоб кожний учень міг вибрати собі завдання по силі і уподобанню.

Поряд з виставленням оцінки за урок намагаюся позитивно оцінити успіхи учня,особливо активним на уроці учням записую в зошит або щоденник подяку.Роблячи підсумок уроку учні або заповнюють картки самоконтролю, або відповідають на запитання:

-              Чого я навчився на уроці?

-              Що було найцікавішим і чому?

-              Які труднощі траплялися і як я їх долав?

Для підсумкової рефлексії пропоную запитання:

-              Яка  найцікавіша вправа за тиждень?

-              Який мій найбільший успіх у вивченні матеріалу і як я його досяг?

-              Яких найбільших труднощів я зазнав і як  їх подолав?

-              Що мені раніше не вдавалося,а тепер вдається створення комфортної ситуації для учня на уроці вважаю емоційний фон класу.Діти з задоволенням малюють на картці самоконтролю один із трьох смайликів

            - добрий настрій,          - середній настрій,         - поганий  настрій.

          Підсумковий етап-це усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху,вираження педагогом свого позитивного ставлення,задоволення діяльністю учнів та їх результатами.

Розділ 2 З досвіду роботи Гусєвої В.В.

1.1   Анотований каталог уроків

1.Урок-збори з української мови для 8 класу. Ділові папери.Протокол.

2.Урок-подорож зукраїнської літератури для 5 класу.Тематичне оцінювання«Історичне минуле нашого народу».

  3.Літературно-фольклорна подорож(захист довготривалого проекту) «Сторінками легенд України,Дніпропетровщини,Апостолівщини».

 4.  Проект з української літератури учнів 5 класу«Казка-країна дитинства».

 5.Урок-презентація «Гілка сакури та кетяг калини».Діалог японської та української  культур.