Заняття-тренінг методичного об’єднання вчителів гуманітарного циклу
«Я крокую до майстерності»
Мета: вчити педагогів діяти та спілкуватися між собою, стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень, активізувати творчий потенціал кожного педагога,здатність до пошуку та засвоєння нових знань,уміння навчатися впродовж життя, сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини.
Девіз: Розуміти один одного, поважати, прощати, співпрацювати.
Хід заняття.
Вступне слово голови методобєднання.
Сьогодні ми з вами зібралися на занятті, яке проводиться у формі методичного тренінгу. Тренінг – це продуктивний і цікавий процес. Гаслом нашої роботи будуть слова К. Ушинського «Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться».
Сучасна методична література популяризує величезну кількість методів і форм, які дозволяють установлювати нові взаємини між учителем та учнями, підвищувати ефективність і результативність навчального процесу. Робота в групах спонукає учасників до виконання завдань творчого або дослідного характеру. Відома в наш час думка, що учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, а факел, який слід запалити, завоювала широке визнання. Прагнучи запалити цей факел, домогтися глибоких, міцних знань, а головне – стійкого інтересу до предмету, творчі педагоги випробують багато нестандартних форм та методів навчання. Завдяки цікавим формам роботи М\О учитель краще усвідомлює систему своєї роботи, швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання; це робить учителя більше психологічно захищеним та впевненішим у собі та різко поліпшує якість планування наступних уроків, стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя. Часто работа методичного обєднання, на мою думку, носить формальный характер, та особливого значення для вчителя не має.Хоча,це важливий засіб формування нашої професійної компетентності. Не варто переобтяжувати заняття теоретичною інформацією, необхідно планувати час на практичне застосування знань.
І. Знайомство.
Тренер звертається до учасників: «Сьогодні ми з вами зібралися, щоб поділитися своїм досвідом та віднайти для себе щось корисне. У цьому нам допоможуть сьогоднішні вправи».
Вправа «Не хочу хвалитися, але я …»
Мета: познайомити учасників тренінгу, створити сприятливий мікроклімат у групі, розвивати уміння стислої самопрезентації.
Хід вправи: усі учасники тренінгу сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я…». Наприклад: «Не хочу хвалитися, але я (П.І.П) з допомогою учнів 9 класу організувала і провела у Зеленодольській школі №2 свято рідної мови під назвою «Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить». У вправі мають бути задіяні всі учасники.
ІІ. «Розминка»
Гра «Невидимий зв'язок»
Мета: створення умов для встановлення контакту.
Обладнання: моток міцних цупких ниток.
Учасники стають, утворюючи коло, на відстані витягнутих рук і заплющують очі. Ведучий виходить у середину кола й розповідає історію:«Багато років тому на землі жив мудрець, який спочатку довгий час подорожував по різних містах і селах, а потім присвятив себе роздумам про людську сутність. І зв’язав мудрець довгу й дуже тонку нитку. Вирішив він обійти добрих серцем людей та зв’язати їх цією дивовижною тонкою ниткою».
Ведучий розповідає історію та обходить учасників, вкладаючи кожному в руки нитку. Коли нитка опиняється в останнього учасника, ведучий відрізає її й зв’язує кінці. Таким чином нитка утворює замкнене коло.
«Воістину, нитка була унікальна. Гладенька, тонка, вона була зовсім непомітною для людини, але, попри це, впливала на її стосунки з іншими людьми. Ті, кому мудрець передав дивовижну нитку, стали добрішими, спокійнішими, терпимішими. Вони стали уважніше ставитись один до одного, намагалися зрозуміти думки й почуття ближнього. Іноді вони сперечалися, та, на диво, нитка натягувалася, проте не обривалася. Іноді вони сварилися, але після примирення обірвані кінці зв’язувалися знову. Тільки вузлик нагадував про минулу сварку.
Що зробили люди з подарунком мудреця? Хтось дбайливо зберігав, передаючи її таємницю з покоління в покоління. Хтось, не відчуваючи присутності нитки, залишав на ній велику кількість вузликів, та й характер цієї людини поступово ставав «вузлуватим». Але головне - у кожного з’явилася здатність протягувати нові нитки до тих, кого він вважав близькими й друзями, соратниками та партнерами».
Зараз ви відчуваєте в руках дивовижну нитку, подарунок мудреця. Давайте перевіримо, що може статися, якщо кожен з вас потягне її на себе. Бачите, вона натягнулася й ріже руки. Такі стосунки називаються натягнутими.
А якщо хтось потягне на себе, а хтось не стане цього робити? Рівновага кола порушиться. Хтось почуватиметься більш стійким. Про таких кажуть: «Він тягне покривало на себе».
Деякі люди люблять чіпляти цю нитку собі на шию. Хочете спробувати? Відчули, як боляче нитка ріже шию? У таких ситуаціях кажуть: «Посадив собі на шию».
Із цією ниткою можна проводити різні експерименти. Багато людей присвячують цьому ціле життя. Натягнуть, розірвуть, зав’яжуть вузол, повісять на шию чи взагалі відпустять.
Давайте зараз спробуємо знайти такі положення й натяг нитки, які були б найбільш зручними для всіх. Запам’ятаймо цей стан кожною клітинкою свого тіла.
Питання для обговорення:
1. Які були ваші враження від зіткнення із цією дивовижною ниткою, подарунком мудреця?
2. Що було легко, а що важко в цій грі?
3. Чого може ця гра навчити команду?
Висновок: відчуття невидимого зв’язку допомагає встановити довірливі стосунки в команді. Комфортність взаємин залежить від стану нитки, натягнутого чи вільного. Експериментуючи з натягуванням нитки, ми символічно проживали різні типи взаємин між людьми. Головне – незважаючи ні на що, уміти поновлювати комфортне положення нитки.
ІІІ. Правила роботи в групі.
Мета: вироблення правил ефективного спілкування, наприклад:
▪ добровільна участь у виконанні завдань;
▪ щирість у спілкуванні;
▪ персоніфікація висловлювань;
▪ конфіденційність;
▪ активність;
▪ толерантність;
▪ право на підтримку тощо.
ІV. Очікування від тренінгу (дерево очікувань).
Мета: виявити очікування учасників тренінгу.
Завдання: записати на аркуші паперу у вигляді плодів червонобоких яблук свої очікування; кожен запис «озвучується» автором, прикріпити своїяблука до дерева очікувань.
Рекомендація: до очікувань треба повернутися наприкінці тренінгу, з’ясувавши, які очікування справдились, які ні, чому.
V. Проведення тренінгів
Вправа «Ми можемо бути письменниками»
Вид діяльності – читання.
Об’єднати учасників у три групи ( шляхом пори року).
Кожна група отримує конверт із набором речень ( у всіх груп однакові).
Речення необхідно скласти в логічній послідовності, щоб отримати змістовне оповідання. Представник групи презентує розповідь.
Конверти з реченнями:
▪ Його серце тьохнуло.
▪ Було дуже пізно.
▪ Десь загавкав пес.
▪ Чи має щось сенс у житті?
▪ Він узяв її за руку.
▪ Місяць немов великий апельсин.
▪ Потяг рушив.
▪ Він поглянув на неї.
▪ Ця зустріч остання.
▪ Легкий вітерець доносив схвильований шепіт.
▪ Почулося скреготання заліза.
▪ Пролунав постріл.
▪ Він зрозумів, що тільки вона могла зробити його щасливим.
▪ Її очі були заплющені.
Висновок: у кожній команді буде власне оповідання. Зазвичай звучить питання: а як правильно? Люди звикли діяти відповідно до усталених стереотипів, які створили інші люди. Тут немає правильного чи неправильного оповідання, кожна група мала свою логіку, якою користувалася. Кожен у групі розуміє цю логіку. Ми вчимося приймати і поважати думку інших, адже кожен має право на її висловлення, а думка – на існування.
Вправа «Згода – незгода – оцінювання»
Вид діяльності – говоріння, лексика, граматика.
Робота в групах: об’єднаймося в три групи.
Кожна група отримує завдання:
1. Складіть перелік слів, фраз, за допомогою яких ви висловлюєте згоду.
2. Складіть перелік слів, фраз, за допомогою яких ви висловлюєте незгоду.
3. Складіть перелік слів, фраз, за допомогою яких ви висловлюєте оцінку дій або вчинків іншої людини.
Обговорюємо результати і записуємо на трьох аркушах найцікавіші фрази, прийняті всіма учасниками.
Наприклад:
∙ Це не викликає сумніву.
∙ Я готовий із цим погодитись.
∙ Мені близька така думка.
∙ Я поділяю (підтримую) цю точку зору (думку).
∙ Моя точка зору цілком збігається з висловленою.
∙ Мені так не здається.
∙ Я думаю інакше.
∙ Я маю іншу точку зору.
∙ Шкода, але не можу з вами погодитись…
Вправа «Історія з торбинки»
Вид діяльності – говоріння, лексика.
У торбинці вчителя можуть лежати відповідно до теми: зображення видатних постатей, представників різних професій, шкільні прилади…
Кожен навмання обирає щось у торбинці та розповідає про те, що має в руці: «Це олівець. Він довгий, жовтого кольору, я можу малювати ним квіти» тощо.
Вправу можна використовувати для розвитку мовлення, емоційного розвантаження. Тоді в торбинці можуть лежати будь-які речі.
VІ. Прикінцеве слово «Все залежить від тебе».
Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум... Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі!? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках - живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе - я роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його...» І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках - живе чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!» Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.
Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки.
VІІ. Підбиття підсумків: чи справдилися ваші очікування?
(повертаємося до очікувань)
Вправа «Аркуш, який гуляє сам по собі» (робота в групах).
Вид діяльності – письмо, говоріння, читання.
Ведучий/тренер передає аркуш паперу у групи і ставить єдине запитання: «Якого досвіду ви сьогодні набули?» Аркуш переходить від групи до групи і проходить кілька кіл. Відповіді учасників не повторюються. Така вправа дає можливість отримати максимально велику кількість відповідей, інформації.
